Питання та відповіді

SWIFT — це міжнародна система безпечної передачі повідомлень, через яку банки по всьому світу обмінюються платіжними дорученнями. Простіше кажучи: це спосіб надіслати валютний переказ зі свого банку до банку за кордоном, навіть якщо між ними немає прямого зв'язку.

Як це працює:

• Не миттєво — переказ проходить через один або кілька банків-посередників (кореспондентів), тому зазвичай займає від 1 до 3–5 робочих днів.
• Комісії — плату за переказ зазвичай беруть і банк-відправник, і банки-кореспонденти.
• Для громадян України SWIFT дозволяє надсилати лише іноземну валюту (USD, EUR тощо), а не гривню.

Через чинні обмеження НБУ фізичні особи можуть надсилати SWIFT-перекази за кордон лише на певні цілі (наприклад, оплата навчання, лікування або покупки за кордоном за дозволеними категоріями) і з лімітом за сумою — станом на 11 серпня 2026 року ліміт на купівлю товарів і послуг з гривневого рахунку становить 200 000 ₴ на місяць. НБУ періодично змінює конкретні цифри та перелік цілей, тому актуальні умови уточнюйте в застосунку свого банку. Отримувати SWIFT-перекази з-за кордону до України можна без обмежень за метою.

CEX (централізована біржа) — це компанія, яка зберігає ваші кошти й проводить угоди на своїх серверах: ви реєструєтеся, проходите перевірку особи й торгуєте всередині акаунта. DEX (децентралізована біржа) — це програма в блокчейні (смарт-контракт): ви обмінюєте криптовалюту прямо зі свого гаманця, без акаунта та посередника.

Які комісії на DEX

У таблицях на сайті в стовпці «Комісія за прийом» вказана комісія за поповнення, а не за обмін токенів. Під час обміну на DEX зазвичай сплачують:

• Комісія протоколу — невеликий відсоток від суми обміну, який отримують постачальники ліквідності. Розмір залежить від пулу та версії протоколу.
• Комісія мережі (gas) — плата блокчейну за проведення транзакції. Не залежить від суми обміну й змінюється протягом дня.
• Прослизання (slippage) — різниця між очікуваною та фактичною ціною обміну. Помітніше за малої ліквідності та великих сум.

Точні значення відображаються в інтерфейсі DEX перед підтвердженням обміну.

Якщо потрібно просто купити криптовалюту за гривню чи валюту, як правило, простіше почати з CEX. DEX потрібен, коли криптовалюта вже лежить у вашому гаманці й ви хочете обміняти її на іншу без реєстрації.

Акаунт на централізованій біржі — це кастодіальний варіант зберігання: кошти перебувають у біржі. Кастодіальні та некастодіальні сервіси: у чому різниця →

Головна відмінність — у тому, хто володіє приватними ключами, які підтверджують право розпоряджатися криптовалютою.

Кастодіальний сервіс — ключі зберігає сервіс

Ви входите в акаунт за логіном, паролем і кодом підтвердження — як в онлайн-банкінгу. До цієї категорії належать централізовані криптобіржі (наприклад, Binance, Bybit), кастодіальні гаманці (наприклад, Nexo) і деякі веб-гаманці.

• Плюси: простота використання; якщо ви забудете пароль, доступ до акаунта можна відновити через службу підтримки.
• Мінуси: ви повністю залежите від сервісу. Він може обмежити виведення коштів або вимагати повторної перевірки особи, а у разі збою, злому чи банкрутства платформи є ризик втратити активи.

Некастодіальний гаманець — ключі зберігаються лише у вас

Доступ до коштів забезпечує seed-фраза — секретний набір із 12–24 слів, який створюється під час створення гаманця (наприклад, у Trust Wallet, MetaMask, Ledger).

• Плюси: повний і одноосібний контроль над коштами. Для створення гаманця та здійснення транзакцій не потрібні реєстрація, зазначення пошти чи перевірка особи (KYC).
• Мінуси: уся відповідальність лежить на вас. Якщо ви втратите seed-фразу або передасте її шахраям, відновити доступ не зможе ніхто — зокрема й розробники застосунку.

Як це видно в таблицях

• У некастодіальних гаманців у колонці «Способи поповнення» зазвичай два шляхи: прямий переказ уже купленої криптовалюти (перевірка особи не потрібна) і купівля в застосунку через сторонніх провайдерів (наприклад, MoonPay). У другому випадку перевірку особи (KYC) проводить провайдер, а не гаманець.
• У кастодіальних сервісів поповнення та перевірка особи влаштовані так само, як у звичних фінтех-застосунках — правила й ліміти встановлює сам сервіс.

P2P (peer-to-peer, «від людини до людини») — це прямий обмін або переказ коштів між двома користувачами без посередників. У контексті нашої платформи цей термін використовується у двох значеннях.

1. P2P на криптобіржі

Ви купуєте або продаєте криптовалюту напряму іншому користувачеві за гривню — за ціною та способом оплати, які вказані в його оголошенні.

Угоду захищає ескроу-сервіс: на час операції біржа блокує криптовалюту продавця й переводить її покупцеві лише після того, як обидві сторони підтвердили оплату та отримання фіатних коштів. Так, наприклад, влаштована P2P-торгівля на Binance.

Для здійснення P2P-угод на біржі потрібне проходження перевірки особи (KYC). За проведення угод біржа може стягувати комісію, розмір якої залежить від ринку та відображається в інтерфейсі.

2. P2P-переказ між банківськими картками

Це стандартний переказ з картки на картку (зокрема на картку іншого банку). На такі операції поширюються обмеження, вказані в розділі «Українські банки».

Ліміти встановлюють самі банки в межах Меморандуму українських банків, а не єдина державна норма. Розмір ліміту залежить від категорії ризику клієнта й може бути збільшений за надання документів, що підтверджують дохід.

Наприклад, за умовами ПриватБанку (станом на 5 жовтня 2026 року) надіслати можна до 100 000 ₴ або до 200 переказів на місяць (для категорії підвищеного ризику — до 50 000 ₴), а отримати — до 1 000 000 ₴ або до 350 переказів на місяць. Актуальні ліміти свого банку завжди уточнюйте в його мобільному застосунку.

Як це пов'язано

Коли ви купуєте криптовалюту через P2P на біржі, ви надсилаєте гривню зі своєї картки на картку продавця. Банк розцінює цю операцію як звичайний P2P-переказ з картки на картку, тому вона враховується у вашому місячному банківському ліміті. Через це в таблиці бірж P2P указано як спосіб купівлі криптовалюти за гривню, а в таблиці банків наведено ліміти на такі P2P-перекази.

Quasi-cash («квазіготівкові») — це безготівкові операції за карткою, які банк прирівнює до зняття готівки, а не до звичайної покупки в магазині.

Що зазвичай до них належить

• Купівля криптовалюти на біржі чи в гаманці напряму з картки.
• Поповнення електронних гаманців, платіжних сервісів і брокерських рахунків.
• Купівля фішок у казино, ставки в букмекерських конторах, лотерейні квитки.

Чим це відрізняється від звичайної оплати

• Комісія: банки часто беруть за такі операції окремий відсоток — як за зняття готівки в банкоматі.
• Кешбек: за такі операції кешбек і бонуси, як правило, не нараховуються.
• Ліміти: на них можуть діяти окремі добові чи місячні обмеження.

Банк визначає категорію платежу автоматично за кодом продавця (MCC), тому та сама операція в різних банках може проводитися по-різному. Актуальні тарифи та правила перевіряйте в застосунку свого банку.

KYC (Know Your Customer — «знай свого клієнта») — це процедура підтвердження особи користувача. Її проводять багато криптобірж, необанків та інших фінансових сервісів, щоб захистити акаунти від шахрайства й виконати вимоги щодо протидії відмиванню коштів (AML).

Що зазвичай потрібно

• Документ, що посвідчує особу: фото оригіналу (наприклад, паспорт або ID-картка). Скриншоти й скани зазвичай не приймаються. Набір допустимих документів залежить від сервісу та країни.
• Селфі або коротке відео, щоб звірити обличчя з фотографією в документі.
• Іноді — підтвердження адреси проживання (наприклад, виписка з банку або квитанція за комунальні послуги).

Перевірка може бути автоматичною або ручною. Зазвичай вона займає від кількох хвилин до кількох днів — залежно від сервісу та від того, чи знадобилися додаткові документи.

На багатьох біржах верифікація складається з кількох рівнів. Чим вищий рівень, тим більші ліміти на виведення коштів і P2P-торгівлю.

Як це видно в таблицях: стовпець «Верифікація» показує, чи обов'язкова KYC для конкретного сервісу, і, де це відомо, що саме знадобиться для її проходження.